-
1 determine
визначати, детермінувати; робити вибір; зумовлювати, обумовлювати; спонукати; закінчуватися, припинятися; встановлювати (покарання, норму тощо); вирішувати ( спор)determine individual speech characteristics — = determine individual speech voice characteristics визначати індивідуальні характеристики голосу (мовлення)
determine individual speech voice characteristics — = determine individual speech characteristics
determine the cause of a sudden death — = determine the cause of a unexpected death визначати причину раптової смерті
determine the cause of a unexpected death — = determine the cause of a sudden death
determine the cause of an explosion — = determine the cause of an explosion fire визначати причину вибуху (пожежі, загоряння)
determine the cause of an explosion fire — = determine the cause of an explosion
determine the distance from which a weapon was fired — визначати відстань, з якої було зроблено постріл із зброї
- determine a contractdetermine the mental health of an individual — визначати психічне здоров'я особи, визначати психічний стан особи
- determine a controversy
- determine a criminal cause
- determine a dispute
- determine an appeal
- determine conclusively
- determine guilt
- determine innocence
- determine insane
- determine jurisdiction
- determine paternity
- determine punishment
- determine the cause of death
- determine the sex of a body
- determine validity -
2 причина
1) причина; (основание) підстава, рація; (повод) привід (-воду), приключка, нагода. [Не постали ще ті причини, які навпослі поділили козаків і шляхту на два табори (Куліш). Таку саме вагу мали тут і причини соціяльно-економічні (Грінч.). Бог його знає, що то за причина (Рудан.). Виросте десять причин на сварку, на розбрат (Єфр.). Він завсіди знайде привід до сварки. Всі сміялись без нагоди, як діти (Васильч.). Без приключки ніхто не ворогує (Крим.)]. Следствие принято за -ну - наслідок узято за причину, в наслідкові вбачено причину. -на всех -чин - найперша причина. -на тепла, движения - причина тепла, руху. Нет следствия без -ны - не буває наслідку без причини. Есть -на надеяться - єсть рація (підстава) сподіватися. Эта строгость имеет свою -ну - ця суворість має свою причину (підставу). Нет -ны - нема причини (рації), нема чого. [Нема вже чого мені сваритися, коли він до мене по-людському озивається (Грінч.)]. Тут нет -ны сердиться - тут немає рації (причини, підстави) гніватися, тут нема чого гніватися. -на этому та, что… - причина цьому та, що… -на основательная, уважительная - причина поважна, слушна. [Він не прийшов з причин слушних (по причинам уважительным)]. -на ничтожная, маловажная - причина мала. Из-за маловажной, незначительной -ны - з малої причини; (из-за пустяка) через (за) марницю (дурницю, дрібницю), з малого чого. [Велику пожежу погашено, та з малого чого полум'я запалає знов (Куліш)]. -на побудительная - призвідна причина, привід (-воду), мотив. [Мотивів того вчинку не розуміли (Грінч.)]. -на (повод) поступка - привід для вчинку; (цель) мета вчинку. Какая тому -на - яка тому причина. [Яка-ж тому, благаю вас, причина? (Куліш)]. По -не чего - через що, через віщо, за чим, з причини, з приводу чого. [Не приїхали за холодом (через холод)]. По -не жестоких морозов - за лютими морозами, через люті морози. По -не недостатка в квалифицированных работниках - за браком кваліфікованих робітників. По -не позднего времени - за пізнім часом. По чьей -не - з чиєї причини, через кого. По какой -не - з якої причини, з якого приводу, з чого, через що, через віщо? [З якої-ж причини він так перемінився? (Кониськ.)]. По той -не - з тієї причини, з того приводу, через те. Но иным -нам - з инакших (з инших) причин (приводів). По этим двум -нам - через ці дві причини, з цих двох причин. По какой -не арестовали их? - задля якої причини, задля чого їх заарештовано? По какой -не (с какой целью, ради чего) вы это сделали? - з яким приводом, задля якої причини, задля чого ви це зробили? [Задля якої такої причини ви це робите? (Крим.)]. По той -не, что… - з тим приводом, що…, задля того, що…, за тим, що… [Приїхав я до Київа з тим приводом, що хочу тут дочку в школу оддать (Козел.)]. Не без -ны, не без -чин - не без причини, не без причин; срв. Не даром. [Мабуть його не без причин піддані звали татом (Самійл.)]. Без -ны - без причини, без приводу. Без видимой -ны - без видимої причини, не знати з чого. Без всякой -ны - без (жадної) причини (рації), без жадного приводу; (описат.) з доброго дива; ні сіло, ні впало. [Чіпляються до людини з доброго дива (Доман.). Ні сіло, ні впало, - давай йому грошей]. Бывать, -быть, служить, послужить -ной чего - спричинюватися и спричинятися, спричинитися до чого и чому, спричинювати и спричиняти, спричинити що; см. ещё Причинять что. [Історичний процес, що спричинився до українського відродження (Єфр.). Благала простити їй, наче вона спричинилася його смерті (Кониськ.). Це спричинює ворожнечу до його]. Это послужило -ною тому, что… - це спричинилося до того, що…, це спричинило те, що… Всецело являться -ной чего, быть исключительной - ной чего - бути на всій причині чого. [У перших поезіях Шевченкових на всій причині лиха бувають «злії люде» (Єфр.)];2) (неприятный случай) причина, пригода. [Сталась йому причина: сіль голову пробила (Пісня)].* * *причи́на; по причи́нечего́ — че́рез що
по причи́не хо́лода — че́рез хо́лод
служи́ть причи́ной чего́ — спричиня́тися, спричи́нюватися до чо́го, бу́ти причи́ною чого
-
3 причинність
ПРИЧИННІСТЬ, каузальність (від лат. causa - причина) - один із моментів універсального зв'язку предметів і явищ світу, який полягає в утворенні або породженні одними предметами і явищами - причинами - інших - наслідків. В античній філософії вчення про П. мало філософсько-світоглядний характер, бо стародавні мислителі шукали начала буття А. ристотель вважав, що П. і начало - одне й те саме; узагальнивши те, що до нього спочатку виділили матеріальну причину (Фалес, Анаксимен та ін.), потім рушійну (нус - Анаксагор, ворожнеча і дружба - Емпедокл), формальні причини розглядали прибічники вчення про ідеї, а цільова належним чином ніким не була сформульована. Аристотель узагальнив попередні дослідження і чітко виділив чотири види причин: матерія, форма, джерело руху, мета. Структуру П. Аристотель відкрив, аналізуючи процеси праці - скульптуру, будівельне мистецтво. Оскільки людина бачить світ крізь призму діяльності, Аристотель переносить її структуру на весь світ. Рушійною силою у нього був першодвигун, цільовою - ентелехія і т.д. Аристотелівське вчення панувало до Нового часу. Бекон розчленовує дану класифікацію на дві групи: фізика вивчає діючу причину і матерію, метафізика - кінцеву і формальну. Мету як причину він бачив лише в діяльності людини. Ще більш радикальним був Декарт, який відкинув і матеріальну П., залишивши тільки рух як предмет фізики. Відтоді дослідження П. пішло двома шляхами: природознавства і людинознавства. На першому шляху були відкриті динамічні та статистичні закони і причинні зв'язки, генетичні - в живих організмах. Але найбільш важливим виявився той вид спричинення, який являє собою діяльність, бо людство живе нею Ц. ілі та їх реалізацію вивчали переважно в філософії історії. Віко, Фіхте, Шеллінг відкрили суттєву закономірність - неспівпадання цілей і результатів діяльності. Ці мислителі, а потім Гегель дану закономірність пояснювали тим, що окрема дія підпорядкована розумній силі, яка визначає внутрішній план історії (Бог, світовий розум) і модифікується нею. В подальшому неспівпадання виявилося наслідком всебічного переплетіння і, отже, трансформації одиничних цілей і дій З. азначені філософи наголошували, що наслідки дій звичайно небажані, а то й протилежні задумам. Таке їх співвідношення разюче підтвердилося уже в реальній історії, насамперед в революціях Нового часу, особливо в соціалістичних революціях XX ст. А в друг. пол. XX ст. воно було усвідомлене у найбільш загальному вигляді - як сукупність глобальних проблем, породжених діяльністю людства, але ніким не бажаних і не передбачуваних. Це найбільш фундаментальна відома людині структура припинення, вона залучає до себе або спирається на ті, що вивчає природознавство, і надає їм філософсько-антропологічного змісту.М. Булатов -
4 essoin
2) наводити суду поважну причину неявки; визнавати причину неявки до суду поважною- essoinee -
5 inform
інформувати (в т. ч. якості донощика тощо), повідомляти, сповіщати; доносити, "стукати"; подавати скаргу ( до суду)inform a suspect of his rights before interrogating him — = inform a suspect of her rights before interrogating him, inform a suspect of her rights before interrogating her, inform a suspect of his rights before interrogating her повідомляти підозрюваного про його права перед його допитом
inform a suspect of her rights before interrogating him — = inform a suspect of his rights before interrogating him
inform a suspect of her rights before interrogating her — = inform a suspect of his rights before interrogating him
inform a suspect of his rights before interrogating her — = inform a suspect of his rights before interrogating him
inform about a suspicious transaction — інформувати про підозрілу операцію (комерційну, фінансову тощо)
- inform smb. against smb.inform accused persons of their right of silence — повідомляти обвинувачених осіб про їх право не відповідати на запитання
- inform smb. on smb. -
6 bottom
1. n1) дно; днище; низ; нижня частина (чогось)to touch bottom — торкнутися дна; перен. цілком опуститися
2) сидіння (стільця); сідниця, зад3) підводна частина корабля4) судно (торговельне)5) суть, основа; підвалина, фундамент; засада6) задня частина штанів7) запас життєвих сил; витривалість; міцність8) причина9) ложе ріки, річище10) мет. під, черінь11) текст. фунт, протрава12) pl тех. осад, гуща; осадок, поденки15) тех. буксаto knock the bottom out of an argument — розстроїти плани, спростувати аргумент
2. adj1) нижній, найнижчий2) останній, крайній; що знаходиться на дніbottom dollar — останній долар, остання копійка
bottom drawer — шухляда комода, в якому зберігається придане (посаг) нареченої
3. v1) прилаштовувати дно (низ, сидіння)2) торкатися дна; вимірювати глибину3) шукати причину; добиратися до суті; вникати, розуміти* * *I n1) низ, нижня частина; кінець2) суть, основа3) дно (моря, ріки, озера)4) дно, днище5) мop. днище; підводна частина корабля; судно ( торговельне)7) зад; задня частина штанів8) запас життєвих сил, витривалість; міцність (людини, коня)9) ложе ріки, річище10) бyд. основа, фундамент; метал. під; гeoл. постіль, ґрунт; підстильна породаII abottom soil — підґрунтя; тeкcт. ґрунт, протрава, закріплювач барвника
1) нижній, найнижчий; останній, крайній2) який знаходиться на дні, донний3) який служить причиною; який лежить в основіIII v1) прилаштовувати дно, низ, сидіння2) торкатися дна; вимірювати глибину3) добиратися до суті, шукати причину; вникати, розуміти4) (on, upon) pass базувати, обґрунтовувати; давати обґрунтування; базуватися, ґрунтуватися5) тex. ґрунтувати -
7 externalize
v1) надавати конкретної форми, уречевлювати2) філос. визнавати об'єктивне існування (чогось)3) псих. бачити причину глибокого внутрішнього невдоволення у зовнішніх обставинах* * *v1) наділяти конкретною формою; упредметнювати, втілювати2) фiлoc. визнавати об'єктивне існування ( чого-небудь)3) пcиx. бачити причину глибокої внутрішньої невдоволеності в зовнішніх обставинах4) виражати, проявляти, знаходити ( чому-небудь) зовнішнє вираження -
8 from
prep1) у просторовому значенні — від, з, із2) вказує на відправну точку або відстань — від, з, на3) вказує на часові відношення — з, від, через4) вказує на джерело, походження тощо — від, зhe is from Kyiv — він (родом) із Києва
5) вказує на матеріал, речовину, з яких щось виготовляють — з, із6) вказує на особу, у якої щось купують, одержують — уto buy smth. from smb. — купити щось у когось
7) вказує на відтворення з оригіналу, на переклад з мови тощо — з8) вказує на причину, підставу для дії — від, з, черезto do smth. from necessity — робити щось через необхідність
9) вказує на захист, звільнення, розлучення, утримання від чогось — від, з10) показує співставлення, розрізнення — відcan you tell him from his brother? — ви можете відрізнити його від його брата?; ви можете сказати, де він, а де його брат?
from above — зверху, згори
from among, from amongst — з
from before — до
from behind — з-за, із-за, з-поза
they appeared from behind the house — вони появилися (вийшли) з-за будинку
from below — з-під; знизу
from between — з, із-за
from beyond — з-за, із-за
from off — з
from outside — іззовні; знадвору
from over — з-за, із-за
from... till — від... до; з... по
from...to — від... до; з... у
far from — далеко не, аж ніяк не
* * *prep1) у просторовому значенні вказує на вихідний пункт дії або руху з; вихідний пункт при визначенні або відліку відстані від; положення предмета або його частини стосовно іншого предмета на; з, зі2) у часовому значенні вказує на початковий момент процесу з, починаючи з; дату до; передається орудн. вiдм.3) указує на джерело або походження від, з; передається poд.; вiдм.; особу, у якої що-небудь отримують, здобувають, купують у, в; відтворення оригіналу або зразка, а мову, з якої робиться переклад з4) указує на причину, спонуку від, з, із, по; через; підставу по, з, із5) указує на запобігання або утримання від чого-небудь від; звільнення, позбавлення кого-небудь, рідше чого-небудь від, з; приховування чого-небудь від кого-небудь від; розставання з; віднімання з, від6) указує на зіставлення від7) указує на матеріал, з якого що-небудь зроблено з, із8) указує на особу або предмет, на честь яких що-небудь називають по, заfrom across — із-за, з-за ( моря)
from among, from amongst — з ( натовпу)
from before — до
from behind — із-за, з-за ( будинку)
from below — з-під; знизу
from beneath див. from under. from between — з, із, із-за, з-за ( фіранки)
from beyond — із-за, з-за ( гір)
from L to R, from left to right — зліва направо ( про людей на фотографії)
from off — з
from round — з-за ( рогу)
from... till 3... — до, від... до, 3... по
from... to 3... — в, від... до від... до, 3... до
from under, from underneath — з-під ( землі)
-
9 of
prepуказує:2) на авторство, володіння чимсь — передається родовим відмінком3) на об'єкт дії — до4) на матеріал — з6) на якість, властивість, вік12) на смак, запах13) про, щодо15) зв'язує словосполучення, де перший іменник є означенням* * *I prep1) вказує наналежність, приналежність- передається poд. відмінком; володіння чим-небудь- передається poд. відмінком; авторство- передається poд. відмінком; належність до якої-небудь організації або участь у роботі якого-небудь органу- передається poд. відмінком; родинні, дружні, ділові та ін. зв'язки в звороті, що включає іменник у присвійному відмінку або присвійний займенник в абсолютній формі2) указує наскладову частину чого-небудь- передається poд. відмінком; співвідношення частини е цілого з; передається poд. відмінком; певну кількість чого-небудь- передається poд. відмінком4) указує наякість, властивість або особливість- передається poд. відмінком; у сполученні з іменником передається прикметникомof good /high/ quality — гарної якості; кількісну характеристику в, з
a family of eight — родина з восьми чоловік; вік- передається poд. відмінком
5) указує на сферу поширення якості або ознаки- разом з наступним іменником часто перекладається складним прикметникомblack of eye — чорноокий; склад, вміст або структуру- передається poд. відмінком
a book of poems — збірник віршів; запах, смак- передається орудним відмінком
6) вказує напоходження або джерело з; передається poд. відмінком; віднесення до якого-небудь часу або періоду- передається poд. відмінком7) указує на причину, підставу від, за, з, через, по8) указує на напрямок, відстань або віддаленість від якого-небудь пункту від, до9) указує нахвилини (при визначенні часу по годиннику) без; передається poд. відмінкомtwenty of ten — aмep. без двадцяти десять; назву місяця після дати- передається poд. відмінком
10) час здійснення повторної дії по; разом з іменником передається прислівникомof a Sunday — по неділях; період часу протягом
11) уживаєтьсяу зворотах, де в ролі образного епітета виступає те, що визначаєтьсяa box of a room — комірка; з прикладкою, вираженою власним іменем
12) з ослабленим значенням уживається в означальних зворотах до іменників- передається poд. відмінком; разом з іменником передається прикметникомstandard of living — рівень життя; розкриває зміст попереднього іменника- передається poд. відмінком
13) указує наоб'єкт дії- передається poд. відмінкомlevying of taxes — стягнення податків; суб'єкт дії, вираженого іменником- передається poд. відмінком; у поєднанні з іменником передається прикметником
the love of a mother — любов матері; материнська любов; суб'єкт дії, вираженого інфінітивом з ( чийого-небудь) боку
it is foolish of you to act so — з вашого боку нерозумно діяти подібним чином; icт. суб'єкт дії після дієслова в пасиві - передається орудним відмінком
14) указує натему розмови, предмет спогадів про, відносно; предмет підозри, побоювань, страху; передається непрямими відмінками15) указує назвільнення або порятунок від чого-небудь від; позбавлення, вилучення чого-небудь від; передається poд. відмінком; особу, у якої що-небудь беруть, просять, вимагають в, у; передається poд. відмінкомto to buy smth of smb — купити що-небудь у кого-небудь
16) icт. указує на мету з; по17) у сполученняхfull of — повний, сповнений
of a certainty — безсумнівно, безперечно; напевно
of oneself — за своїм бажанням; без сторонньої допомоги
II v, діал.; див. have IIIof old — давно; за давніх часів
-
10 uncover
v1) розкривати2) знімати (кришку тощо)3) скидати головний убір (тж uncover oneself)4) виявляти, розкривати (причину тощо); викривати5) відкривати обличчя6) військ. залишати без прикриття, оголяти (фланг)7) військ. розмикатися* * *v1) знімати (кришку, покрівлю); розкривати2) оголяти голову ( uncover oneself); відкривати обличчя3) віднайти, розкривати4) воєн. залишати без прикрття5) вiйcьк. розмикатисяuncover! — розімкнись! ( команда)
-
11 наводить
навести и навесть1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.* * *несов.; сов. - навест`инаво́дити, -джу, -диш, навести́, -веду́, -веде́ш и мног. понаво́дити; (перен.: тоску, страх) наганя́ти и нагонити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш); (направлять на что; приводить) напрова́джувати, напрова́дити; ( нацеливать) рихтува́ти, нарихтува́ти\наводить ть, \наводить ти́ критику на кого-что — см. критика
\наводить ть, \наводить ти́ на мысль — наво́дити, навести́ (нашто́вхувати, наштовхну́ти) на ду́мку
\наводить ть, \наводитьти на ум (на ра́зум) — наво́дити, навести́ на ро́зум
\наводить ть, \наводитьти орудие — наводити́, навести (рихтува́ти, нарихтувати) гарма́ту
\наводить ть, \наводитьти поря́док — наводити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зробити (дава́ти, да́ти) лад, несов. порядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш
\наводить ть, \наводитьти ску́ку (тоску́) на кого — наво́дити, навести (наганя́ти и наго́нити, нагнати́) нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на ко́го, нуди́ти, зануди́ти и мног. попону́дити кого́
\наводить ть, \наводитьти у́жас — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти (наво́дити, навести́) жах, завдава́ти, завда́ти жа́ху
-
12 cause
1. n1) причина2) фактор2. v◊to eliminate the cause — усувати причину (напр. відмови)
•- occurrence cause - root cause - trouble cause -
13 establish
v1) засновувати, утворювати (напр. авіаційну технічну базу)2) установлювати (напр. схему польоту)3) встановлювати (причину чого-н.)◊ -
14 certify the cause of a death
English-Ukrainian law dictionary > certify the cause of a death
-
15 contribute to suicide
-
16 determine the cause of death
English-Ukrainian law dictionary > determine the cause of death
-
17 furnish
давати, надавати; наводити (підставу, причину)- furnish a guaranteefurnish sufficient legal grounds — давати достатні юридичні підстави; наводити достатні правові підстави
- furnish a report
- furnish benefits
- furnish security
- furnish sentries
- furnish testimony
- furnish with full power
- furnish with full powers -
18 furnish a cause
-
19 medical
- medical aidmedical dispensation from imprisonment — звільнення від відбування ув'язнення по медичних показаннях
- medical assessor
- medical authority
- medical benefit
- medical certificate
- medical check-up
- medical coercive measure
- medical confidentiality
- medical costs of a victim
- medical disability commission
- medical ethics
- medical evidence
- medical examination
- medical examiner
- medical expert
- medical files
- medical history
- medical insurance
- medical judgement
- medical judgment
- medical jurisprudence
- medical malpractice
- medical model of sentencing
- medical negligence
- medical rehabilitation
- medical report
- medical responsibility
- medical supervision
- medical testimony -
20 unreasonable
необґрунтований, невиправданий, безпідставний; неповажний ( про причину тощо)- unreasonable doubt
- unreasonable excuse
- unreasonable negation
- unreasonable search
См. также в других словарях:
причину — выяснить причину • знание, понимание найти причину • начало, знание объяснить причину • каузация, знание, понимание объяснять причину • каузация, знание, понимание определить причину • знание понимать причину • знание, понимание понять причину •… … Глагольной сочетаемости непредметных имён
Устраните причину, исчезнет и болезнь — С латинского: Sublata causa, tollitur morbus (сублата кауза, толлитур мор бус). Слова великого врачевателя Древней Греции, основоположника медицинской этики Гиппократа (ок. 460 ок. 370 до н. э.). Энциклопедический словарь крылатых слов и… … Словарь крылатых слов и выражений
Смерть причину найдет. — Смерть дорогу сыщет. Смерть причину найдет. См. ЖИЗНЬ СМЕРТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
устранять причину срабатывания (автоматического выключателя) — [Интент] Тематики выключатель автоматический EN clear the causes of the faultclear the fault … Справочник технического переводчика
Смерть причину найдёт — Сиб. Ирон. О неожиданной, странной, нелепой смерти. Верш. 6, 293 … Большой словарь русских поговорок
ПРИЧИННОСТЬ — (каузальность; от лат. causa причина) определенное внутреннее отношение между явлениями, такая их связь, при которой всякий раз за одним следует другое. Причина это явление, вызывающее к жизни др. явление; результат действия причи … Философская энциклопедия
ЗЛО — [греч. ἡ κακία, τὸ κακόν, πονηρός, τὸ αἰσχρόν, τὸ φαῦλον; лат. malum], характеристика падшего мира, связанная со способностью разумных существ, одаренных свободой воли, уклоняться от Бога; онтологическая и моральная категория, противоположность… … Православная энциклопедия
ПРИЧИННОСТЬ — ПРИЧИННОСТЬ. Проблема причинности. Одной из важнейших проблем материалистической диалектики является проблема П. "Ее важность вытекает из той роли, к рую она играет в общественной практике, в процессе научного познания. Это обстоятельство… … Большая медицинская энциклопедия
причина — (не) видеть причины • знание, понимание выявить причины • начало, знание выявлять причины • начало, знание выяснить причину • знание, понимание выяснять причины • знание, понимание знать причины • знание искать причины • модальность, стремление… … Глагольной сочетаемости непредметных имён
знание — накопить знания • обладание получить знания • действие, получатель требовать знания • необходимость, модальность хватает знаний • оценка, достаточность (не) видеть возможности • знание, понимание (не) видеть логики • знание, понимание (не) видеть … Глагольной сочетаемости непредметных имён
ВСКРЫТИЕ — ВСКРЫТИЕ. Содержание: Историческое данные............. .763 Значение В. трупа................765 Пат. анатомическое В. трупа..........765 Методика..................,76 5 Протоколирование .............. 768 Судебно медицинское В. трупа.........768 … Большая медицинская энциклопедия